Геополітичний вимір України в Середній Азії
Олександр Гнидюк, Експерт Фонду громадської дипломатії

В контексті існуючих геополітичних інтересів України доцільно звернути увагу на посиленні співпраці з країнами Середньої Азії, до яких відповідно історико-географічному принципу відносимо наступні держави: Республіка Казахстан, Республіка Киргизстан, Республіка Туркменістан, Республіка Таджикистан, Республіка Узбекистан, Ісламська Республіка Афганістан.

На сучасному етапі характерні низькі показники економічної взаємодії між Україною та Республікою Киргизстан. У 2016 році сукупний товарообіг склав 42,2 млн. доларів. Наша держава експортує наступну продукцію: цукор і кондитерські вироби – 17,6%, фармацефтична продукція – 12%, продукти зернові – 9,7%. Подібні тенденції актуальні і для співпраці України з Республікою Таджикистан. Товарообіг між країнами у 2016 році склав 24,2 млн. доларів. Основу українського експорту склали наступні галузі: цукор і кондитерські вироби – 30%, какао та продукти з нього – 15,9%, папір та картон – 16,5%.

Активною залишається співпраця між Україною та Республікою Казахстан. Річний товарообіг між країнами залишається на позначці у 390,5 млн. доларів.  Основа вітчизняного експорту полягає у ядерних реакторах – 14%, зернова продукція – 9%, молочна продукція – 7,4 %, готові продукти із зерна – 5 %, хімічна продукція – 4,8%.  Імпорт – нафта і нафтопереробна продукція – 46,4%, продукція неорганічної хімії – 11%,  добрива – 6,7%.

Виходячи з об’єктивних гео-економічних інтересів найбільш змістовною виглядає налагодження двосторонніх відносин з Республікою Туркменістан. За результатами 2015 року товарообіг між країнами зупинився на позначці у 432,9 млн. доларів. Для України зберігається позитивне торгівельне сальдо, а саме: 377 млн. доларів. Основу експорту складає продукція хімічної промисловості, машинобудування та продукція агропромислового сектору. Натомість, імпортна складова включає в себе вовну, бавовну та нафтопереробну продукцію.  Доцільно зазначити, що запаси вуглеводню в Республіці Туркменістан 71,2 млрд. тонн нафтового еквіваленту, з них: 20,8 млрд. тонн нафти і 50,3 млрд. тонн газу. Туркменське родовище “Гелкіниш” вважається другим за величиною у світі після Іранського “Південного парсу”, такі показники засвідчують, що Ресупбліка Туркменістан має четвертий показник на планеті з розвіданих запасів природного газу. Для інтенсифікації майбутнього співробітництва варто продовжити роботу зі створення газопроводу між Республікою Туркменістан і КНР, детермінувати його на проект газопроводу “Схід – Захід” за таким маршрутом: Руспубліка Азейбаржан – Грузія – Україна – країни ЄС.

Виходячи з ресурних і транзитних можливостей, потрібно розвинути співпрацю в рамках проекту “нового Шовкового Шляху” через побудову торгівельного коридору, який включатиме декілька варіантів дорожньої карти:

  • “Каспійська модель”:  Україна – Грузія – Республіка Азейбаржан – Республіка Туркменістан – Республіка Таджикистан – Ісламська Республіка Іран.
  • Модель “Новий Шовковий шлях”: Україна – Грузія – Республіка Азейбаржан – Республіка Казахстан – КНР.

На території визначеного регіону серйозні геополітичні та економічні інтереси артикулює Російська Федерація. До системи координат Євразійського Економічного Союзу було включено Республіку Кирзистан і  Республіку Казахстан. Членами ЄАЕС є також Республіку Арменія та Республіка Білорусь. Саме тому, уряд Російської Федерації буде максимально блокувати посилення економічної співпраці країн Середньої Азії з Україною. Однак, активні позиції у регіоні займає КНР. Важливим кроком у посиленні енергетичної присутності КНР в Середній Азії стало те, що у вересні 2013 року китайський енергетичний державний гігант CNPC придбав за 5 мільярдів 8,33% акцій в проекті освоєння нафтового родовища “Кашаган”, яке знаходиться на території Республіки Казахстан. Інвестиції КНР в нафто-газові родовища Східної Азії системно збільшуються. Додатковим чинником, який стимулюватиме створення транспортної мережі з Каспійського регіону в обхід території Російської Федерації стане розробка проекту газопроводу “Південний потік” у наступній матриці:  Російська Федерації – Турецька Республіка – країни ЄС.Резюмуючи вищесказане, доцільно зазначити на зростаючих перспективах співпраці України з країнами Середньої Азії для створення конкурентної транспортно-економічної системи, яка може поширюватись на країни Близького Сходу, Європу та Південно-Східну Азію. Однак, станом на початок 2017  року, експорт України до Кавказу та Середньої Азії скоротився  в середньому на 48%. В окремих галузях економіки цей показник зменшився на 70%. Визначена ситуація потребує термінового реагування, для трансформації відносин з найбільш потужними гравцями у регіоні, а саме: Республікою Туркменістан і Республікою Казахстан.

Автор: Гнидюк О.

Популярні статті