Візит Дмитра Кулеби та Андрія Єрмака в Берлін: чого очікувати?
Анна Івончик, Студентка КПНУ імені І. Огієнка

Незважаючи на останні тенденції коронавірусної кризи, яка змінила наше сьогодення, проблема врегулювання ситуації на Донбасі залишається актуальною. Не змусила довго чекати на себе й чергова підготовка до засідання глав держав в «нормандському форматі».

Так, міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба та керівник Офісу президента України Андрій Єрмак оголосили про здійснення запланованої на 2 червня поїздки до Берліну. Основна ціль візиту –проведення консультацій з приводу підвищення рівня ефективності роботи Нормандського та Мінського переговорного форматів. Обговорення має здійснюватися в рамках взаємодії між німецькою та українською сторонами без безпосередньої участі Росії.

Про що говоритимуть?

Звертаючись до особливостей перебігу консультацій важливим є ознайомлення з темами, які будуть розглядатися під час майбутньої зустрічі. На думку експертів, ймовірним є обговорення питань, що не знайшли свого вирішення в рамках роботи Трьохсторонньої контактної групи з врегулювання ситуації на Донбасі. До таких відносять:

  • встановлення режиму припинення вогню;
  • визначення нових пунктів перетину лінії розмежування;
  • організація нового обміну утримуваними особами.

Потреба у вирішенні цих питань стала основою для розвитку даного «консультативного» формату, адже під час тривалих офіційних зустрічей на рівні голів держав так і не вдалося дійти спільної думки.  

Проте, якщо з питаннями припинення вогню та встановлення нових пунктів перетину лінії розмежування виникають постійні суперечності, то стосовно обміну, зарубіжні посередники переговорного процесу, такі як Німеччина та Франція, бачать цілковитий прогрес.

Можна констатувати, що в Україні з часів президентства Зеленського відбулося вже три обміни утримуваними між конфліктуючими сторонами. Як зазначають в Офісі президента: «Останні звільнення полонених доводять ефективність стратегії, побудованої відповідно до домовленостей, які були досягнуті під час саміту в Нормандському форматі у грудні 2019 року».

Не виключенням є й те, що звільнення українців з полону є однією з рис іміджевої політики діючого президента Володимира Зеленського, який позиціонує себе як прихильник мирного врегулювання конфлікту. Саме тому ймовірність ефективності майбутніх консультацій у питанні обмінів є достатньо високою.

Позиція німецької сторони

Німецьку сторону на майбутній зустрічі представлятимуть міністр закордонних справ Німеччини Гайко Маас та помічник з зовнішньополітичних питань канцлера Ангели Меркель Ян Геккер.

Нагадаємо, що Гайко Маас є активним прихильником швидкого вирішення проблем на Донбасі, які особливо загострилися у зв’язку з коронавірусною кризою. На думку Мааса, попередні рішення, що були прийняті в Парижі, мають бути реалізовані й не повинні руйнуватися через бездіяльність. Крім того, міністр закордонних справ Німеччини відомий своїм позитивним ставленням до відновлення консультацій Нормандського формату на рівні міністрів закордонних справ. Така позиція Гайко Мааса вказує, що незважаючи ні на що, німецька сторона продовжує сподіватися на мирне врегулювання питання Донбасу з другої Мінської угоди від лютого 2015 року. Як сказала Меркель: «Цим переговорам немає альтернативи окрім виключно мирного вирішення конфлікту».

Водночас, суперечливою залишається персона Яна Геккера, який є однією із найвпливовіших осіб німецької політики. Його навіть називають так званим «тіньовим міністром». У ЗМІ описується його робота у штабі з координації політики відносно біженців та незначний дипломатичний досвід. Однак, чіткі позиції щодо України чи зустрічі з представником Росії Дмитром Козаком відсутні.

«Російські консультації»

14 травня заступник голови адміністрації президента РФ Дмитро Козак відвідав Берлін. Відвідини відбулися в умовах дії карантинних заходів та застосування  в Німеччині персональних санкцій проти даної особи. У своєму зверненні після переговорів Козак повідомив про їх конструктивний характер у вирішені питань щодо ситуації на Донбасі.

Попри те, що українська сторона була попереджена про таку консультативну поїздку заступника голови адміністрації президента РФ, візит викликав суперечливі реакції серед українських експертів.  

Так, Павло Клімкін передбачає негатив у цих перемовинах для України. Його спантеличила терміновість персонального візиту російського представника до ФРН після хакерських атак на електрону пошту  Ангели Меркель.

Крім того, ексміністр закордонних справ припускає, що під час перемовин не оминули тему Північного потоку-2 та санкцій США. На думку Клімкіна, важливим є й те, що Німеччина  не звернула увагу на реакцію українських ЗМІ після перемовин, а це вже знак, що Україні не варто «захоплюватися» двосторонніми контактами.

Протилежною є позиція експертки з питань Донбасу Марії Золкіної. Вона вважає, що в діях Берліну не варто шукати підступу. Це підтверджує поведінка німецької сторони під час Паризького саміту та після нього, в контексті питань Консультативної ради.

Нагадаємо, що Берлін не сприйняв ідею щодо створення Консультативної ради, яка б легалізувала статус представників ОРДЛО як учасників переговорного процесу. Проте, український задум щодо посилення робочих підгруп за рахунок участі в них переселенців було оцінено позитивно.

Описуючи характер взаємодії між Німеччиною та Росією, доречно згадати матеріали німецьких ЗМІ, зокрема видання Spiegel. На основі отриманої інформації, можна стверджувати, що російсько-німецькі відносини нині перебувають не в найкращому стані. Насамперед це пов’язано з численними звинуваченнями німецького правосуддя проти московської сторони.  Суперечки виникли на ґрунті здійснення вбивства колишнього чеченського польового командира в Берліні та численних кібератак. Відповідно, очевидною стає  така поспішна поїздка російського представника в Берлін незважаючи на всі «перепони». Росія нині чітко розуміє свою потребу в конструктивному діалозі з Німеччиною.

Отже, майбутній візит українських представників до Берліна – це очевидна можливість продовжувати вибудовувати партнерство між Україною та Німеччиною, а також шлях до використання слабкостей російського опонента у «дипломатичній грі».

Однак, варто пам’ятати, що остання поїздка Дмитра Козака ніяк не була прокоментована в Берліні, а тому необхідно розглядати різні варіанти розвитку сценарію для української сторони.

Крім того, просто не можливо оминути останні заяви голови МЗС України Дмитра Кулеби, які було оприлюднено 28 травня.  У даних зверненнях Кулеба запропонував ліквідувати керівництво самопроголошених «республік» Донбасу, але без конкретних інструкцій щодо дій. Він вважає, що  нинішні керівники ЛДНР не мають ніяких перспектив у майбутній управлінській системі Донбасу. Відповідно, такі резонансні події ще більше загострюють інтерес до майбутніх перемовин.

Popular articles