Саміт Байдена і Путіна: що треба знати Україні

Автор: Георгій Кухалейшвілі, політолог-міжнародник

Президент США Джо Байден планує зустрітися зі своїм російським колегою Володимиром Путіним в одній з європейських країн в середині червня. Зустріч відбудеться в умовах погіршення відносин Росії і Заходу в світлі ескалації напруженості на сході України, розкриття диверсії ГРУ на складах зі зброєю в Чехії в 2014 році, нових пакетів антиросійських санкцій.

Але, радник президента США з питань національної безпеки Джейк Салліван вважає, що мета зустрічі з Путіним полягає не в тому, щоби змінити поведінку РФ, а щоби американо-російські відносини стали більш стабільними і передбачуваними. Байден хоче врегулювати ряд проблемних зовнішньополітичних питань і без участі Росії це буде складно зробити. Не виключено, що домовленості лідерів ядерних супердержав торкнуться інтересів України.

Нова ядерна угода з Іраном

Путін має можливість допомогти американцям переконати керівництво Ірану повернутися до дотримання умов Спільного всеохоплюючого плану дій 2015 року. План передбачав зниження рівня збагачення урану до 3,67%, позбавлення від існуючих збагаченого запасів, скорочення кількості обладнання на ядерних об’єктах в обмін на скасування міжнародних санкцій. У 2018 році президент США Дональд Трамп вийшов з ядерної угоди і ввів санкції проти Ірану, які спровокували економічну кризу в країні через скорочення експорту нафти.

Адміністрація Трампа хотіла домогтися від Ірану припинення розробки балістичних ракет, припинити фінансувати терористичні організації, озброєних формувань шиїтів в Іраку, Сирії, Лівані, Ємені. Росія і Китай залишилися на боці Ірану, що додало рішучості його керівництву не виконувати вимоги американців і влаштовувати нові провокації.

Зараз адміністрація Байдена проводить непрямі переговори з Іраном у Відні за посередництва Росії, Китаю, Великобританії, Франції, Німеччини. Іранці не поспішають повертатися до дотримання умов ядерної угоди. Після вибуху на ядерному об’єкті в Натанзі, в якому звинуватили спецслужби Ізраїлю, верховний керівник Ірану Алі Хаменеї прийняв рішення збільшити рівень збагачення урану до 60% (для виробництва ядерної зброї достатньо урану збагаченого до 90%). Іран хоче домогтися від американців поступок, включаючи компенсацію економічного збитку від санкцій.

Окрема проблема – це поставки іранської зброї терористичній організації «Хезболла» в Лівані через територію Сирії, що викликає занепокоєння Ізраїлю – регіонального союзника США. Також в Тегерані не бажають звільняти з в’язниць затриманих американських громадян до тих пір, поки США не розблокують іранські активи на суму в 7 млрд доларів.

Росія має авторитет в Ірані. У 2000-х російські фахівці брали участь в будівництві першого енергоблоку атомної електростанції в Бушері. Після 2015 року Іран відвантажував в Росію збагачений уран, який потім перероблявся в ядерне паливо. У 2018 році Росія і Китай запропонували ввести альтернативний механізм розрахунків з Іраном в обхід американських санкцій. З 2020 року Росія надає гуманітарну допомогу Ірану в подоланні наслідків пандемії коронавируса.

Москва і Тегеран надають військову допомогу режиму президента Сирії Башара Асада. Зростають обсяги російсько-іранської торгівлі. За останній рік товарообіг збільшився з 1,7 млрд до 2,2 млрд доларів. Іран імпортує з Росії продукцію машинобудування і металургії, ліс, рослинне масло, сільгосппродукцію, цікавиться закупівлею російських озброєнь.

Мирне врегулювання в Афганістані

Адміністрація Байдена планує вивести війська з Афганістану до 11 вересня 2021 року. Не виключено, що після цього ісламістський рух «Талібан» захопить владу в країні. Таліби так і не інтегрувалися у розбудовану американцями політичну систему за 20 років інтервенції, а їх лідери не знайшли компромісу з президентом Афганістану Ашрафом Гані. Вони продовжують влаштовувати теракти. Афганські військові і поліцейські несуть великі втрати, незважаючи на підготовку американськими інструкторами. В 2020 році від рук талібів загинули більше 3,37 тис. афганських силовиків і близько 1,5 тис. цивільних.

Російське керівництво може посприяти мирному врегулюванню в Афганістані після виведення іноземних військ, користуючись своїми зв’язками з талібами. Незважаючи на те, що «Талібан» надавав допомогу чеченським сепаратистам в 1999 році, а його діяльність в Росії заборонена, з 2017 року в Москві проходять консультації щодо врегулювання конфлікту в Афганістані за участю лідерів талібів, представників уряду в Кабулі, США, Пакистану, Індії, Ірану, Китаю, країн Центральної Азії і міністра закордонних справ РФ Сергія Лаврова. Остання подібна зустріч відбулася у березні 2021 року.

Про ефективність московського формату можна посперечатися, але він представляє інтереси всіх сторін конфлікту і дозволяє обмінюватися думками про майбутній розвиток Афганістану за участю регіональних гравців. За неофіційною інформацією, російські спецслужби співпрацюють з талібами і в останні роки забезпечували їх зброєю і боєприпасами, надавали фінансову допомогу і навіть платили за вбивства американських військових, щоб підживлювати настрої в політичних кругах США на користь виведення військ з Афганістану.

США і РФ однаково зацікавлені в стабільному Афганістані, не бажають поширення ісламського екстремізму в країнах Центральної Азії, виступають за боротьбу з наркотрафіком. Різниця в тому, що американці роблять ставку на уряд в Кабулі, а росіяни бачать в якості реальної політичної сили «Талібан», розглядають рух як противагу місцевому осередку терористичної організації ІДІЛ, який бажає поширити свій вплив в країнах Центральної Азії.

Хоча, колишній пакистанський сенатор Афразіаб Хаттак вважає, що у Росії немає такого сильного вплив в Афганістані як в Сирії і тому її можливості впливати на позицію керівництва «Талібан» перебільшені. Про афганське питання адміністрації Байдена краще говорити з владою Пакистану, оскільки там проживають духовні вчителі талібів, а місцеві спецслужби таємно надають їм допомогу.

Фактор Китаю

В інтересах США стримувати зближення Росії і Китаю, з яким відносини знаходяться в найгіршому стані. Байден будує систему альянсів для стримування КНР у військово-політичній, економічній і технологічній сфері. Пекін розглядає партнерство з Росією як противагу. РФ постачала в Китай багатофункціональні винищувачі Су-35, сучасні протиракетні комплекси С-400. Сьогодні Росія переорієнтує торгівлю на азіатські ринки, щоб скоротити залежність від європейських країн, які проводять політику санкцій.

Росіяни модернізують Транссибірську і Байкало-Амурську магістралі (проект Східний полігон) для збільшення вантажного потоку в Китай. Піднебесна стала основним ринком збуту російського вугілля, який стає менш затребуваним в європейських країнах. Через Росію проходять залізничні маршрути з доставки вантажів в контейнерах з Китаю в Європу. Москва і Пекін збираються будувати станцію на Місяці.

Байден розраховує за допомогою зустрічі з Путіним дати зрозуміти генсеку Компартії Китаю Сі Цзіньпіну, що Росія, нібито, не стане загострювати відносини з США на догоду його інтересам. Безумовно, Росія не стане партнером США в політиці стримування Китаю як Індія, Японія, Південна Корея або Австралія. Однак, Байден розраховує на холодний нейтралітет Путіна в американо-китайському протистоянні.

Стабільні відносини з США цікаві Путіну, щоби підвищити значимість Росії в очах китайських партнерів, розвіяти стереотип про країну-ізгоя, від якої відвернувся цивілізований світ, яку можна використовувати як сировинний придаток, джерело військових технологій і диктувати їй свою волю.

Контроль над озброєннями

Під час переговорів Байден і Путін можуть звернути увагу питанню скорочення ядерних озброєнь. На початку року американський президент прийняв пропозицію російського колеги продовжити на п’ять років дію Договору про скорочення стратегічних наступальних озброєнь 2010 року. Згідно з угодою, сторони обмежили кількість розгорнутих ядерних боєголовок до 1,55 тис. одиниць. Байден може підняти питання про повернення Росії до Договору про ліквідацію ракет середньої і меншої дальності 1987 року.

На озброєнні Росії знаходиться крилата ракета 9М729 «Новатор», яка використовується в оперативних тактичних комплексах «Іскандер». За даними Центру досліджень нерозповсюдження ядерної зброї Джеймса Мартіна, дальність польоту ракети становить 500 км і перевищує допустимі договором обмеження. Колишній директор Національної розвідки Деніел Коутс вважає, що ракета 9М729 здатна нести ядерний заряд. У 2019 році президент США Дональд Трамп звинуватив Росію в порушенні умов Договору про ліквідацію ракет середньої і меншої дальності 1987 року. Росія залишила його слідом за США.

Захист клімату

Цього року США повернулися до Паризької угоди про захист клімату і намагаються підключити до виконання його умов інші країни. Росія займає четверте місце в світі по викидах парникових газів в атмосферу. Держдума не ратифікувала угоду в інтересах енергетичних і металургійних компаній. Замість цього у вересні 2019 року в російському уряді було підписано постанову про те, що РФ прийняла умови Паризького угоди.

У 2018 викид парникових газів в РФ скоротився до 52% від рівня 1990 року. Байден розраховує домогтися більш активної участі Росії в захисті клімату, оскільки це одне з ключових питань його програми. У квітні Путін взяв участь в онлайн-саміті з питань захисту клімату, який ініціював президент США. Однак, у Росії достатньо противників Паризької угоди серед бізнесменів і існують побоювання, що виконання її умов сповільнить економічне зростання.

Висновки для України

Не варто сподіватись, що Путін виконає все, що потрібно Байдену заради стабілізації відносин з США і нічого не попросить взамін. Господар Кремля не збирається йти на поступки, а буде вимагати послугу за послугу. Як варіант – не заважати РФ добудувати газопровід «Північний потік-2», який позбавить Україну джерела доходу від транзиту російського природного газу, вивести американські протиракетні комплекси з Європи, підрозділи США, Німеччини, Великобританії, Канади з прикордонних з Росією країн-членів НАТО або скасувати частину санкцій.

Будь-які поступки на адресу Росії зіграють не на користь іміджу Байдена, який всіма своїми діями прагне показати, що нового раунду політики «перезавантаження» у відносинах з Росією не буде і його команда не збирається поблажливо ставитися до порушення міжнародного права.

Нещодавно адміністрація Байдена ввела нові санкції проти російських чиновників і компаній, частини суверенного боргу РФ, вислала російських дипломатів із США, обмежила діяльність американських консульств в Росії. У відповідь на стягування російських військ до кордонів України в квітні, американські війська дислоковані в Європі були приведені в повну бойову готовність.

Візит держсекретаря Ентоні Блінкена в Україну це сигнал Путіну, що США займають принципову позицію щодо українського питання. Послаблення або скасування антиросійських санкцій не буде поки Росія не поверне нам Крим і не виведе свої збройні формування з Донбасу. Підхід Байдена – реагувати за допомогою санкцій на провокації Росії, але співпрацювати з нею по питаннях, що цікавлять.

Popular publications