Чому Трамп вирішив вийти з Договору про відкрите небо.

Автор: Максим Ялі, політолог-міжнародник

Отже, сьогодні адміністрація президента США Дональда Трампа офіційно повідомила своїм міжнародним партнерам про рішення вийти з Договору про відкрите небо (УВН), який дозволяє 34 країнам-учасницям здійснювати обльоти територій один одного в цілях зміцнення довіри і запобігання конфліктам. Офіційна причина – через недотримання Росією даного договору.

Так, в своїй заяві, опублікованій на сайті Державного департаменту США, держсекретар Майк Помпео перераховує безліч прикладів порушення Росією умов договору. Зокрема, він стверджує, що російська армія використовувала прольоти над територією США для наведення своєї високоточної зброї на стратегічно важливі американські та європейські об’єкти.

«Замість того, щоб використовувати Договір про відкрите небо як механізм для зміцнення довіри й впевненості при дотриманні відкритості у військових питаннях, Росія, таким чином, перетворила угоду в інструмент залякування і погроз, зробила її продовженням своїх озброєнь», – сказано в заяві Помпео.

Крім того, в числі претензій, висунутих державним секретарем США, значаться такі:

– Відмова Росії дозволити спостережні польоти в 10-кілометровому коридорі уздовж кордону самопроголошених Абхазії та Південної Осетії. За словами Помпео, таким чином, Москва «намагається просувати свої помилкові твердження, що ці окуповані [Росією] території є незалежними державами».

– Виділення аеродромів для заправки літаків, що здійснюють польоти в рамках договору, на аеродромах, які розташовані в Криму, який США та переважна більшість країн світу вважають територією України. «Це теж спроба просунути свої твердження про уявну анексію півострова, з якою США не погоджуються й ніколи не погодяться», – сказано в заяві.

– Встановлення обмежень на польоти над Калінінградом – російським анклавом, розташованим між країнами Європейського союзу. За твердженням Помпео, на цій території зосереджена значна кількість російської зброї, в тому числі ядерні ракети ближнього радіусу дії, націлені на НАТО.

Таке рішення США про вихід з УВН пояснили ще й тим, що супутникові знімки обходяться країні дешевше й швидше, ніж польоти авіації.

Виникають закономірні питання: чому це рішення було оголошено саме зараз? І які можуть бути наслідки?

Відразу ж варто відзначити, що рішення не є спонтанним або несподіваним для російської сторони, адже інформація про те, що американська сторона розглядає можливість виходу з УВН, стала відомою в жовтні минулого року. Тоді про це повідомив голова комітету у закордонних справах палати представників США Еліот Енгел (демократ, від штату Нью-Йорк). Білий дім вже тоді не заперечував його слів.

Але тоді в центрі уваги не тільки американського суспільства, а й його адміністрації були слухання про імпічмент Трампа в Конгресі США. Потім розгорілася пандемія коронавірусу й вся міжнародна повістка, за винятком інформаційної війни з Китаєм через коронавірус, відійшла на другий план.

Однак далі затягувати з прийняттям рішення щодо виходу з УВН Трампу було не можна відразу з кількох причин. Головна з яких, звичайно ж, – президентські перегони в США.

Як відомо, президентські вибори в США відбудуться в листопаді цього року. Так вже «співпало», що згідно з чинним УВН сторона, яка має намір з нього вийти, зобов’язана офіційно повідомити інших учасників договору про своє рішення про вихід з нього не раніше, ніж за півроку. Цей термін закінчується до кінця листопада …

Тому завдання-максимум для Трампа – у властивій йому манері здобути ще одну перемогу на зовнішньополітичному фронті акурат перед президентськими виборами й укласти ще одну «big deal» на кращих, з його точки зору, умовах для США. Адже якщо вдалося «дотиснути» навіть Китай, який для Трампа є головним противником за світове панування, з яким взимку була підписана перша частина нового договору про торгівлю на кращих для американських компаній умовах, то і з Росією має вийти. В ідеалі – змусити приєднатися до договору й сам Китай. Але до набагато більш важливого договору …

Заявлена ​​завдання-мінімум – змусити Росію дотримуватися чинної угоди й задовольнити висунуті Вашингтоном претензії.

Так, коментуючи рішення про вихід США з УВН Трамп зазначив, що в подальшому може розглянути як повернення, на певних умовах, до його виконання, так і варіант з підготовкою принципово нової угоди: «Є хороші шанси на те, щоб створити нову угоду або – зробити щось, що дозволить нам повернутися до первісного договору», – сказав він журналістам у Вашингтоні, коментуючи рішення про вихід з УВН.

Однак другий варіант – тобто повернення (вірніше, невихід з чинного договору), з огляду на «чутливість» для Кремля до висунутих США вимог й регіонів, що їх зачіпають – анексія Криму, окупованих територій Грузії, Балтійського регіону, – є, з моєї точки зору, вкрай малоймовірною.

Побічно про те, що Трамп сподівається саме на укладення нового договору, дав зрозуміти в своїх коментарях й сам американський президент: «Є дуже високі шанси, що ми укладемо нову угоду». На його думку, Росія «сама прийде і висловить бажання укласти угоду».

Варто відзначити, що реакція російської сторони була цілком передбачуваною. Як зазначив заступник міністра закордонних справ Росії Олександр Грушко, вихід США з УВН завдасть удар по системі військової безпеки в Європі: «Наша позиція абсолютно чітка й незмінна – вихід США з цього договору стане ще одним ударом по системі військової безпеки в Європі, яка й без того ослаблена попередніми кроками адміністрації, зокрема, виходом з Договору про ліквідацію ракет середньої та меншої дальності, а ще раніше – відмовою НАТО ратифікувати угоду про адаптацію ДЗЗСЄ [Договору про звичайні збройні сили в Європі]», – вказав він.

Як бачимо з коментарів, вихід з УВН є далеко не першим й не найжорсткішим кроком щодо перегляду правової основи світопорядку, що склався не тільки після розвалу СРСР, але й в епоху «холодної війни», в найважливішій з точки зору міжнародної сфери безпеки – стримування гонки озброєнь в цілому, але головне – в ядерній сфері.

Але про який же «новий договір» заявив Трамп та чи стосується він лише безперешкодних польотів над територією держав, які його уклали?

В цьому й криється головний задум Трампа.

Насправді «під прицілом» знаходиться набагато більш важливий для РФ і міжнародної безпеки в цілому договір, укладений його попередником Бараком Обамою в 2010 році щодо подальшого скорочення й обмеження стратегічних наступальних озброєнь –  т.зв. «СНО – 3».

Цей документ передбачає скорочення обома сторонами своїх стратегічних наступальних озброєнь протягом семи років. Згідно з умовами угоди, Москва і Вашингтон мають скоротити СНО таким чином, щоб їх сумарні кількості не перевищували 700 одиниць для розгорнутих міжконтинентальних балістичних ракет (МБР), балістичних ракет підводних човнів (БРПЛ) й важких бомбардувальників (ТБ), 1550 одиниць для боєзарядів на них, 800 одиниць для розгорнутих й нерозгорнутих пускових установок МБР, БРПЛ та ТБ.

Особливо важливо відзначити, що «СНО – 3» укладався терміном на десять років, а первинний термін його дії вичерпується 5 лютого 2021 року. При цьому угода може бути продовжена не більше ніж на п’ять років.

Виходячи з попередніх заяв самого Трампа, у США свої плани на «СНО – 3». Американська сторона розраховує на приєднання Китаю до договору й, судячи з усього, Вашингтон має намір використати договір, щоб домогтися стримування Пекіна. Саме цим, до речі, Вашингтон пояснював своє рішення про вихід з Договору про ракети середньої та малої дальності …

«Ми зараз прагнемо до великого угодою з Росією й Китаєм і, можливо, кимось ще», – говорив у листопаді минулого року Дональд Трамп, коментуючи майбутнє закінчення строку дії «СНО – 3» в листопаді минулого року.

Однак, як відомо, у Китаю немає бажання приєднуватися до договору. За даними американських експертів, число ядерних боєзарядів в арсеналі Китаю становить приблизно 290 одиниць. Потенціал КНР не можна порівнювати з російським та американським, на що й посилається Пекін, висловлюючи свою позицію.

«Ми готові скорочувати ядерні арсенали до чесних рівнів. Якщо інші країни скоротять свої арсенали до рівня Китаю, ми готові приєднатися до цього процесу. Однак нереалістично очікувати, що Китай приєднається до тристоронніх переговорів [РФ і США з роззброєння]», – заявляв у листопаді 2019 року директор департаменту з контролю над озброєннями МЗС КНР Фу Цун в Москві на Конференції з нерозповсюдження.

Зараз, коли інформаційна війна між США та Китаєм з приводу того, хто винен в розповсюдженні коронавірусу знову набирає обертів й вже висунуті позови в американських судах, чекати приєднання Китаю до «СНО – 3» навряд чи варто.

Тому оголошення США про вихід з УВН розраховане на тиск саме Росії, яка вкрай зацікавлена ​​в продовженні «СНО – 3», який вважає вигідним для себе.

Також варто відзначити, що одним з девізів президентства Трампа стала «відмова від поганих угод». А погані угоди – це всі угоди, які були укладені не ним. І тим більше його попередником – Бараком Обамою.

Тут можна згадати вихід США за президентства Трампа з договору про регіональну зону вільної торгівлі НАФТА, а потім підписання нового договору на більш вигідних для американських виробників умовах. Односторонній вихід з «ядерної угоди» з Іраном, не дивлячись на заперечення інших учасників-гарантів угоди, відмова від підписання вже узгодженого адміністрацією Обами Договору про трансатлантичну торгівлю з ЄС, вихід з Договору про клімат і так далі.

Тим більше, що саме до таких «поганих угод» в першій ж своїй телефонній розмові з Путіним американських президент заніс й «СНО – 3», безапеляційно заявивши, що це «одна з поганих угод Обами» й вона «дає переваги Росії». Так що все виглядає цілком логічно й своєчасно з боку Трампа. Інше питання, чи захочуть в Кремлі допомогти Трампу переобратися на другий термін за рахунок своїх інтересів …

Popular publications