Економічна співпраця між Росією та ЄС як об’єкт Кремлівських маніпуляцій
Олександр Гнидюк, Експерт Фонду громадської дипломатії

Інформаційний простір Росії подекуди нагадує сюжети Орвелла в частині Міністерства Правди та поклоніння культу Старшого Брата, яке  подекуди переходить рамки розумного. В тамтешньому «експортному» середовищі продукується міф щодо зростаючого рівня економічної та політичної співпраці з країнами ЄС. Подібні тенденції підсилюються в інформаційному просторі та заповнюють більшу частину контенту, яким користуються рядові користувачі. Маніпулятивна складова полягає у конструюванні ідеї «великої Росії», яка продовжує активно розвиватись всупереч санкцій та створювати геополітичну повістку дня в регіоні. Однак, якщо копнути дещо глибше стає очевидно, що офіційні дані суттєво відрізняються від стандартних меседжів Кисельова.

В конкретному випадку мене зацікавили реальні показники зовнішньої торгівлі РФ. На сайті Міністерства економічного розвитку Російської Федерації оприлюднені цифри, які абсолютно не співпадають з тим, що продукують в медіа.

Далі простою мовою цифр. Згідно офіційних даних, піковим для торгово-економічних відносин між Росією та державами ЄС став 2013 рік. На той момент російський експорт в країни Західної Європи становив 283,4 мільярди $, а імпорт – 134,2 мільярди $. Позитивна динаміка була створена за рахунок експорту російських нафтопродуктів, частка яких становила, за оцінками різних експертів, близько 85% від загального товарообігу.

В наступні роки ситуація різко погіршилась через впровадження санкцій зі сторони ЄС та США. У 2016 році загальна цифра від російського експорту складає 130,4 мільярди $. Цей показник вдвічі менший від того, який спостерігався у 2013. Імпорт, в період чотирьох останніх років, знизився з 134,2  до 69,9 мільярдів $.

Незважаючи на це, «рупори правди» продовжують заповнювати всі ефіри на TV заявами про чергове збільшення зовнішньої торгівлі з європейцями. На жаль, результати такої політики суттєво впливають на формування суспільної думки та відображають сутність політичного режиму. А якщо говорити про об’єктивні реалії, то цілком логічно виглядає потреба в пошуку компромісів, які дозволять вивести країну з міжнародної ізоляції та нормалізувати відносини з Західними партнерами.

 

Популярні статті