Цільова програма «Громадська дипломатія у дії: пострадянський простір»

Після розпаду Радянського Союзу політична ситуація у регіоні відзначається багатополярністю та відсутністю ефективних механізмів розвитку міждержавних відносин. Країни Балтії, Грузія та Україна обрали європейських вектор власного становлення, дистанціюючись від радянського минулого. Водночас, Росія позиціонує себе правонаступницею СРСР та намагається набути статусу впливового міжнародного гравця за рахунок збереження у зоні свого впливу інших пострадянських країн. Такий підхід провокує масштабні конфлікти, які ускладнюють знаходження необхідних компромісів та унеможливлюють повноцінну реалізацію будь-яких програм пов’язаних зі створенням «єдиної Європи» чи поєднання європейських ініціатив «Східного партнерства» з пострадянськими геополітичними проектами.

Особливе загострення отримав конфлікт на Сході України, який супроводжується кровопролитними бойовими діями, безпрецедентним погіршенням українсько-російських відносин, падінням товарообігу та невизначеними перспективами соціально-політичної ситуації в регіоні. Намагання досягти порозуміння за посередництва західних партнерів в рамках Нормандського формату поки не дають помітних результатів, Мінський процес не може вийти з глухого кута, зустрічі у Трьохсторонній контактній групі все більше перетворюються у формальний захід, а протилежні позиції сторін протистояння нівелювали можливість знаходження консенсусу між управлінськими колами України і Росії.

В обставинах, що склалися, актуалізується фактор громадської дипломатії, як ресурсу здатного створити альтернативний дискусійний майданчик для пошуку алгоритмів виходу з кризи українсько-російських відносин та балансування взаємовідносин між пострадянськими країнами, що обрали європейський вектор розвитку, з тими, які формують свою політику на інших ідеологічних та інституційних основах.

Саме таке розуміння ситуації лягло в основу створення цільової програми «Громадська дипломатія у дії: пострадянський простір», яка спрямована на активізацію використання недержавних інститутів та консолідацію громадських активістів, експертів, журналістів і неупереджених представників політичного істеблішменту. Мета програми – розробка спільних проектів здатних посприяти вирішенню вже існуючих проблем, таких як українсько-російський конфлікт та виробити механізми протидії ймовірним загрозам – ескалація нових міжнаціональних протиріч, поширення сепаратизму на пострадянському просторі, деструктивний вплив пропаганди в інформаційному полі та подальша військова чи політична дестабілізація в регіоні.

Програма «Громадська дипломатія у дії: пострадянський простір» передбачає реалізацію трьох послідовних етапів.

Етап № 1. Створити переговорний майданчик на базі Фонду громадської дипломатії. Долучити до участі у його засіданнях максимальну кількість експертів, журналістів, громадських діячів, волонтерів, незаангажованих представників політичного істеблішменту з пострадянських країн, фахівців з східноєвропейської проблематики із США та країн ЄС. Обміркувати можливі пропозиції та ініціативи отримані в рамках зворотного зв’язку для корекції чи вдосконалення формату роботи переговорного майданчика.

Етап № 2. Організувати системну роботу програми у форматі круглих столів, панельних дискусій та онлайн вебінарів. Налагодити канал комунікації між учасниками переговорного майданчика та органами державної влади.

Етап № 3. У разі достатньої волонтерської підтримки та набуття відповідних партнерських зв’язків матеріалізувати роботу програми у наступні практичні результати:

  • формування постійно діючого експертного хабу;
  • узгодження в межах його функціонування спільної позиції щодо українсько-російського конфлікту на рівні громадського сектору, визначення основних проблемних аспектів існуючої кризи та окреслення можливих алгоритмів їх потенційного подолання;
  • створення повноцінного інформаційного ресурсу з компетентною аналітикою і неупередженим висвітленням реальної соціально-політичної ситуації в регіоні;
  • вироблення практичних рекомендацій та конструктивних пропозицій для роботи Нормандського формату чи опрацювання можливості моделювання нової дорожньої карти врегулювання конфлікту або максимальної нейтралізації його наслідків для України зокрема, і регіону в цілому;
  • проведення соціологічних (кількісних) досліджень:
  • заснування окремого експертного майданчика за участі громадського сектору України, Латвії, Литви, Естонії, Молдови  і Грузії з метою обміну здобутим досвідом для сумісного вироблення дієвих механізмів протидії «гібридним» загрозам сучасності та підготовки практичних рекомендації корисних для органів державної влади. Використання зазначеного формату в рамках поглиблення співпраці з експертним середовищем ЄС спрямовуватиметься на оптимізацію програми «Східного партнерства» та пошуків механізмів її практичної реалізації у нових політичних реаліях регіону.

Геополітичне положення України змушує шукати алгоритми реалізації євроінтеграційних прагнень з урахуванням особливостей світогляду українського населення, сталих економічних зв’язків з пострадянськими країнами та в умовах постійної дії «російського фактора». Навіть у разі «замороження» сьогоднішньої ситуації на невизначений термін, рано чи пізно, нам доведеться брати ініціативу у власні руки для врегулювання українсько-російського конфлікту на основі власних національних інтересів та формувати цілісне бачення подальшої політики на пострадянському просторі. Без цього, повноцінна інтеграція в ЄС буде залишатися недосяжною ціллю, а Україні загрожує втрата суб’єктності як у глобальному політичному процесі, так і на регіональному рівні. Там де складно вирішити проблему на офіційному рівні, вступає у дію громадський сектор. Громадська дипломатія має зрушити ситуацію з місця!

Поділитись